На зустріч із Ніком Вуйчичем — людиною-феноменом, людиною, яка своїм життям засвідчує велику Божу любов, 28 жовтня прийшло кілька тисяч українців. У Львові він побував вперше, але, як обіцяв, не востаннє. Планує приїжджати до України щопівроку, зокрема й до Львова. Програма, яку цього разу представив Нік — „Життя без обмежень“. І його понад годинний виступ дійсно свідчив про те, що життя й справді не має меж, особливо, якщо ми про щось мріємо і віримо.
Пропоную головні думки зі зустрічі, які, переконана, Нік Вуйчич говорив спеціально для тебе, для мене, для кожного, але не загалом, а зокрема, так, ніби, відчитував у серці кожного його турботи, страхи, непевності.
Для мене завжди були важливі три речі: віра, сім’я і друзі.
Мої батьки знають, що Бог ніколи не робить помилок. Через те, що ми, люди, не можемо бачити майбутнє, робимо висновки з того, що бачимо. А віра — це вірити в те, чого не бачиш.
Не дозволяйте, щоб успіхи інших людей визначали ваші цінності. І щоб думка інших визначала ваше життя.
Ми не знаємо, на що ми спроможні, доки не спробуємо цього зробити. Ми не знаємо, що є можливим.
Мої батьки завжди казали: не витрачай час і не жалійся на те, чого ти не можеш робити — фокусуйся на тому, що можеш робити. Будь вдячний за те, що маєш. І я вдячний за своє життя.
Не здавайтеся ніколи. Ви завжди маєте щось, за що можете подякувати.
Мрії — збуваються. Прекрасні речі відбуваються, коли ви віддаєте уламки свого життя Богові і воно стає цілісним.
Іноді, коли ви пробуєте щось і у вам це не вдається — не означає, що ви — невдаха.
Любов запалює в нас зміни. Коли ми усвідомлюємо, що ніхто не є менш, чи більш важливий за іншого, ми отримуємо цінності. Дивлячись на нинішній світ, корупцію, торгівлю людьми, війни, голод, розумію, що це через те, що світ вірить, що хтось є менш важливий.
Україно, нехай більше українців надихають інших українців на зміни. Фокусуйтеся на тому, що маєте, а не на тому, чого нема. І якщо хочете бачити більше доброчесності в Україні — будьте тією доброчесністю, якщо хочете бачити більше щедрості в Україні — запитайте себе: „Наскільки я щедрий?“
Ви ніколи не знаєте, чого досягнете, якщо не спробуєте.
Невдача — це не статус. Не заздріть багатим людям, не заздріть успіху інших, коли ви на когось дивитеся. Повірте, вони проходили через багато невдач. Коли ви падаєте, то або встаєте, або здаєтеся. Нікому не подобаються помилки. Але ті, хто досягнув чогось, не зробив цього без помилок. Помилки — це досвід. Коли ваша мрія чи ціль захоплюють вас, у вас є сміливість впасти чи помилитися. Часом треба зазнати невдачі перед як перемогти.
Якщо відчуваєте, що не можете допомогти світові, поговоріть просто з людиною, яка поруч із вами.
Якщо шукати щастя в тимчасових речах, воно буде тимчасовим.
Я вчу дітей того, що мене вчили мої батьки: люби Бога, люби людей і роби найкраще, що можеш, а Бог потурбується про все решта.
Впокореність — це не слабкість.
Надія — це більше, ніж позитивне мислення.
Коли знаєш, чому робиш те, що робиш і в тебе є мрія, маєш вірити. Мої батьки не вірили в мою мрію. Та їхнім завданням було любити мене, дати мені мудрість і підбадьорювати. А я мав вірити в Божий план щодо мене.
Простіть себе, що ви не так щось зробили. Дайте своєму розбитому життю шанс. Коли ви не отримуєте чуда, не означає, що ви не можете бути тим чудом. Мрійте і вірте. Помилки — це ваш університет, вставайте після падіння. Доки ваше серце вірити в мрію, рухайтеся вперед.
Україно, ти — молода країна. І для вас є багато надій і можливостей. Хочу, щоб Україна досягла більше, маючи те, що маючи, переходячи ці свої помилки, працюючи. Максимізуйте те, що маєте сьогодні. Багато людей, які мають руки і ноги не приходять до своєї місію і не досягають свого потенціалу, бо вважають, що все мають.
Ставте перед собою маленькі цілі. І коли їх досягаєте, ставте собі інші цілі. Коли дивитеся на свій наступний бар’єр, здається, що це так важко. Але ні, озирніться назад, звідки ви прийшли і йдіть вперед. Молоде, ставайте політиками, ставайте мерами, ставайте керівниками, бізнесменами. Ви є нашим майбутнім.
Мрії — важливі. Та для них потрібна сміливість.
Наші рішення змінюють нашу долю. Рішення діяти — одне з них.
Не будьте християнином, бо всі християни, чи тому що батьки так сказали. А знайдіть Бога. Моліться до Нього. Коли ми знаходимо Його — це і є наша повнота життя. Він дав мир моїй душі, якого я потребував; дав силу, якої в мене не було; Він зцілив моє серце, витягнув мене з депресії і дав мені сміливість.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
